Історії з передової, що вражають: захисники та захисниці про обереги, які тримають біля серця

Сьогодні відбулася прем’єра нового треку співачки KOLA «Біля серця» — пісні про кохання від шепоту до крику. Крику душі українських людей, які, відправляючи своїх коханих на фронт, залишаються сильними заради своїх героїв.

«За ці пів року мені довелося дізнатися багато зворушливих історій, які я брала близько до серця, але відважність і стійкість українців, які щодня змушені стикатися з випробуваннями часом та відстанню, мене вразили особливо», — розповіла KOLA і поділилася із JS про обереги військовиків, які завжди є «в кишені біля серця».

Обручка

Іван, 44 роки, військовий

Не можу сказати, що я сентиментальна людина. І взагалі не дуже вірю у знаки та символи. Але одного дня я думав, що не зможу вистояти, і в буквальному сенсі опустив руки. Коли побачив свою обручку, згадав про дружину, згадав, що вона чекає на мене.

Думаю, з того часу саме ця обручка стала для мене оберегом, який додає мені сил, віри в себе та перемогу.

Червона нитка

Ксенія, 27 років, ТРО

У мирні часи я багато подорожувала. Відвідала понад 15 країн. Востаннє була в Ізраїлі. У Єрусалимі біля Стіни Плачу до мене підійшов місцевий дідусь і, дивлячись просто в очі, зав’язав мені цю червону нитку. Як я дізналася пізніше, для них це звичайна практика.

Але для мене це стало оберегом, і ось вже півтора року вона зі мною, і я вірю в її силу.

Камінь

Антон, позивний Іспанець

Він дає зрозуміти, заради чого ми тут, — дітей і майбутнього. Передала дитина, яка розмалювала і сказала: «Все буде Україна! Перемагайте їх швидше».

Ікона

Стас, 28 років

Коли я вирушав на фронт, моя бабуся дала свою іконку і сказала, щоб я завжди тримав її при собі, і тоді вона буде мене захищати. В перші дні моєї служби ми їхали колоною в одну з гарячих точок і коли ми вийшли з БТР-у, я зрозумів, що залишив її всередині.

Пішов по неї, адже в такі моменти ти віриш, що може трапитися, що завгодно і що завгодно може тобі допомогти.

У той день я дивом побачив розтяжку, яка була буквально за декілька сантиметрів від мене, щось мене зупинило. Думаю, бабусина ікона мене і врятувала.